- небіж
- (син брата / сестри); сестринець, сестрич (син сестри); братанич, синовець (син брата)
Словник синонімів української мови. 2014.
Словник синонімів української мови. 2014.
Неб — Неб … Википедия
НЕБ — НЕБ, неба, мн. небеса, небес, небесам (теперь мн. употр. в знач. ед.). 1. Видимое вверху над землей пространство в форме свода, купола; небосвод. Голубое небо. Тучи обложили небо. Синева неба. Поднять глаза к небу. Высоко в небе сияло солнце.… … Толковый словарь Ушакова
НЕБ — НЕБ, неба, мн. небеса, небес, небесам (теперь мн. употр. в знач. ед.). 1. Видимое вверху над землей пространство в форме свода, купола; небосвод. Голубое небо. Тучи обложили небо. Синева неба. Поднять глаза к небу. Высоко в небе сияло солнце.… … Толковый словарь Ушакова
небір — бора, ч., зах. Небіж … Український тлумачний словник
небѣдьныи — (1*) пр. Неопасный, безопасный. Небѣдьно средн. в роли с.: подобаѥть множаишемъ еп(с)помъ въкѹпь быти. и тако заповѣдати канонъ || да сътворьшюѹѹ небѣдьно бѹдеть. и отъвѣтами достовѣрьноѥ имать (τὸ ἀκίνδυνον) КЕ XII, 192а–б … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
небѣдьнѣ — (1*) нар. Благополучно, без затруднения: подолгоморнии бо гради тацѣ(х) недостатокъ небѣднѣ подъѥмлють. дающе свое а вземлюще ѿ морѧ. (οὐ χαλεπῶς) ГБ XIV, 158а. Ср. бѣдьнѣ … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
небіжечка — Небіжечка: покійниця [51] … Толковый украинский словарь
небігкий — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
небідний — прикметник … Орфографічний словник української мови
небідно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
небіжечка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови